- завідуючий
- [зав’і/дуйучией]
м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
завідуючий — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
завідуючий — чого, ч., чим. Те саме, що завідувач. Завідуючий складом … Український тлумачний словник
завідуюча — чої, чим. Жін. до завідуючий … Український тлумачний словник
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
завбази — невідм., ч. і ж., розм. Завідуючий ( а) бази … Український тлумачний словник
заввідділом — невідм., ч. і ж., розм. Скорочення: завідуючий ( а) відділом … Український тлумачний словник
завгар — а, ч., розм. Скорочення: завідуючий гаражем … Український тлумачний словник
завклубом — невідм., ч. і ж., розм. Скорочення: завідуючий ( а) клубом … Український тлумачний словник
завком — у, ч., розм. Скорочення: завідуючий профспілковим комітетом (на підприємстві, в установі тощо) … Український тлумачний словник
завлабораторією — невідм., ч. і ж., розм. Скорочення: завідуючий ( а) лабораторією … Український тлумачний словник